Інформація про основних співробітників відділу ТМПТ
Петрова Жанна Олександрівна – головний науковий співробітник, завідувач лабораторії процесів тепломасообміну в теплотехнологіях відділу ТМПТ, в 2005 р. захистила кандидатську дисертацію, в 2013 р. – докторську дисертацію; в 2007 р. присвоєно звання старшого наукового співробітника. Наукова діяльність спрямована на створення, дослідження, розробку сучасного енергоресурсозберігаючого обладнання та теплотехнологій нових видів сухих рослинних порошків і продуктів для швидкого харчування на їх основі, біопалива і добрив на основі торфу, вдосконалення сучасних методів аналізу для виконання робіт по визначенню основних теплофізичних і фізико-хімічних показників колоїдних капілярно-пористих матеріалів у висушеному та порошкоподібному стані при розробці технологічних процесів їх виробництва. Член вченої ради Інституту технічної теплофізики НАН України; вчений секретар та член спеціалізованої вченої ради по захисту наукового ступеня доктора (кандидата) технічних наук в Інституті технічної теплофізики НАН України (Д 26.224.01); член редакційної колегії журналів «Кераміка: Наука та життя» та «Софія Прима: діалог вічного повернення»; 2014-2015 рр. – секретар секції легкої та харчової промисловості комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки з правом голосу; член спеціалізованої вченої ради із захисту наукового ступеня доктора (кандидата) технічних наук в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут ім. І. Сікорського». Про високий рівень наукових результатів Петрової Ж.О. свідчить присвоєння звання «Винахідник 2016 року Національної академії наук України», відзнака від Національної академії наук України «За професійні здобутки НАН України». Отримала міжнародну нагороду в конкурсі інноваційних прикладних технологій за представлений інноваційний проєкт: «Innovative heat technologies for the production of functional products», м. Вейхай, КНР, 2018 р. Нагороджена пам’ятною відзнакою за наукові досягнення на честь 100-річчя Національної академії наук України від Президії Національної академії наук України. У 2019 році обрана дійсним членом (академіком) Української академії наук у галузі технічних наук. Того ж року нагороджена дипломом учасника Міжнародного академічного форуму «Наукові та технологічні інновації та співробітництво» від імені Генерального секретаря форуму, м. Пекін, КНР.
Найбільш вагомі наукові здобутки:
– розроблені і впроваджені робочі методики для визначення хімічного складу харчових порошків (каротиноїди, харчові волокна, клітковина і т.д.);
– вперше розробила та отримала патент на експрес-метод визначення пектинових речовин;
– вперше розробила сучасні енергоефективні інноваційні теплотехнології отримання функціональних порошків;
– створені антиоксидантні, фітоестрогенні, фолатовмісні, пребіотичні композиції з рослинної сировини, які мають оздоровчі властивості;
– розроблені енергоефективні способи підготовки функціональної сировини;
– експериментально встановлено та обґрунтовано вплив параметрів конвективного сушіння насіння зернових, олійних, овочевих та технічних культур на інтенсивність їх зневоднення та схожість;
– отримано зменшення теплоти випаровування води з функціональної сировини за рахунок підвищення проникності клітинних мембран;
– встановлено оптимальну температуру зневоднення бетаніновмісної сировини при якій збереження бетаніну максимальне;
– отримано залежність виходу та ступеню руйнування клітин високодисперсних антиоксидантних, фітоестрогенних, фолатовмісних і пребіотичних порошків від швидкості обертання ротору подрібнювача та часу сепарації сушеної подрібненої функціональної сировини;
– визначені рівноважні вологості й оптимальні умови зберігання антиоксидантних, фітоестрогенних, фолатовмісних, пребіотичних порошків, що дозволило в 2 рази зменшити втрати якісних показників цих порошків під час їх тривалого зберігання;
– вперше розроблено функціональні продукти швидкого приготування;
– розроблено класифікацію отриманих функціональних порошків.
– вперше встановлено фактичні дані питомої теплоти випаровування фітоестрогенної рослинної суміші;
– встановлено, що в процесі зневоднення фітоестрогенної рослинної суміші відбувається реакція жирів сої з жиророзчинними каротиноїдами, яка вплинула на питому теплоту випаровування води із матеріалу;
– встановлено параметри режиму зневоднення для максимального збереження біологічно активних речовин фітоестрогенної суміші;
– виконане чисельне моделювання тепломасопереносу при конвективному сушінні антиоксидантної та фітоестрогенної сировини і отримано графіки залежностей;
– вперше інтегровано в торфопереробне виробництво стадію екстракції гумінових складових з торфу, що дозволило вилучити до 20% гумінових речовин для виробництва високоефективного добрива;
– розроблені енергоефективні безвідходні теплотехнології та обладнання переробки овочевих культур з отриманням насіння та харчового порошку.
Співавтор 5 монографій, має 45 патентів, 16 технічних умов і понад 182 наукові публікації.
Білека Борис Дмитрович – провідний науковий співробітник, в 1971 р. захистив кандидатську дисертацію, у 1980 р. присвоєно звання старший науковий співробітник, у 1996 р. захистив докторську дисертацію, у 1986 р. став лауреатом Державної премії України в області науки і техніки. З 2004 р. по 2011 р. був завідувачем відділу технологій комбінованого вироблення енергії ІТТФ НАН України. За період роботи в Інституті наукова діяльність пов’язана з розборкою методів теплового та гідравлічного розрахунку систем охолодження високотемпературних двигунів та їхнього експериментального доведення, створенням методів теплового розрахунку і розробкою технологій енергетичної утилізації високотемпературної скидної теплоти двигунів з використанням низькокиплячих робочих тіл, розробкою наукових засад і практичних методів впровадження когенераційних та комбінованих енергетичних установок для комунальної теплоенергетики та теплотехнологій. В останній час діяльність спрямована на створення методів теплового розрахунку та аналізу при розробці комбінованих когенераційно-теплонасосних технологій для комунальної теплоенергетики та теплотехнологій.
Найбільш вагомі наукові здобутки:
– вперше в СРСР в складі співавторів розроблені та оприлюднені керівні вказівки щодо засад і практичних методів розрахунку та досліджень систем повітряного охолодження високотемпературних двигунів стаціонарного та транспортного призначення;
– проведено унікальні експериментальні дослідження теплового стану натурних двигунів та температурних і гідравлічних характеристик їх систем охолодження. В результаті були удосконалені системи і методи їхнього розрахунку, завдяки чому була підвищена економічність і надійність роботи двигунів для енергетики, газопровідного транспорту, авіації та морського флоту. Результати роботи були відзначені Державною премією України;
– вперше в Україні і СНД була запропонована ідея і створена методика теплового розрахунку силових циклів енергетичних установок, які утилізують високотемпературну скидну теплоту двигунів з низькокиплячими робочими тілами групи насичених вуглеводнів, розроблені технологічні схеми таких установок з високою енергоефективністю і перспективністю використання на компресорних станціях магістральних газопроводів;
– розроблені методичні положення впровадження когенераційних та комбінованих когенераційно-теплонасосних установок в комунальну теплоенергетику України, на базі яких були виконані проекти модернізації комунальної теплоенергетики цілого ряду областей України, розроблені основні типи теплових схем таких установок, шляхи підвищення їх економічності і екологічності;
– розроблені математичні моделі і методика порівняльного аналізу паливної економічності комбінованого вироблення енергії з традиційними теплоенергетичними технологіями, які рекомендовані для вибору енергетичного обладнання при проектних розробках, а також при аналізі економічності роботи установок різних типів, в тому числі при змінних режимах їх роботи.
Має понад 150 наукових публікацій, зокрема біля 40 авторських свідоцтв і патентів України і СРСР, співавтор 6 монографій.
Пазюк Вадим Михайлович – провідний науковий співробітник відділу ТМПТ, в 2011 р. захистив кандидатську дисертацію, в 2014 р. присвоєно звання доцента, в 2019 р. захистив докторську дисертацію. Напрямок наукової діяльності спрямований на дослідження: тепломасобмінних процесів капілярно-пористих матеріалів, зокрема сушіння насіннєвого та продовольчого зерна; створення функціональних харчових порошків; розробку та впровадження теплонасосних технологій та обладнання в процесах сушіння, а також безвідходних технологій з переробки овочевих культур з отриманням якісного насіння та харчових овочевих порошків.
Найбільш вагомі наукові здобутки:
– вперше науково обґрунтовано вплив низькотемпературних режимів сушіння на якісні характеристики насіннєвого матеріалу із побудовою кривих кінетики сушіння;
– розроблена математична модель процесу сушіння зернових культур та виведені регресійні рівняння із побудовою поверхонь відгуку від багатофакторного впливу на тривалість сушіння, схожість та температуру нагрівання насіння;
– вперше проведений теоретичний розрахунок кінетики сушіння насіння зернових, олійних та овочевих культур з визначенням узагальнених характеристик кінетики процесу;
– вперше досліджені тепломасообмінні характеристики при низькотемпературному сушіння насіннєвих матеріалів;
– розроблені енергоефективні низькотемпературні ступеневі режими із зниженим вологовмістом теплоносія з дослідженням кінетики сушіння насіння зернових, олійних, овочевих культур та проведений лабораторний аналіз схожості матеріалу після сушіння;
– спроектовані та виготовлені сушильні установки із тепловим насосом для сушіння насіннєвих культур;
– розроблені нові ресурсоенергозберігаючі теплотехнології отримання насіннєвих культур.
Співавтор понад 80 наукових публікацій, із них 3 монографії, 9 патентів та 4 технічні умови, а також має 5 публікацій в іноземних журналах в наукометричних базах Scopus, Web of Science.
Михайлик Вячеслав Аврамович – провідний науковий співробітник, завідувач лабораторії фізико-хімічних та теплофізичних досліджень відділу ТМПТ, в 1981 р. захистив кандидатську дисертацію; в 1990 р. присвоєно звання старшого наукового співробітника. Наукова діяльність спрямована на вивчення методами термохімічного аналізу (ДСК, калориметрія Кальве, калориметрія випаровування, термогравіметрія та диференціальний термічний аналіз) теплофізичних та фізико-хімічних властивостей колоїдних капілярно-пористих матеріалів і їх змін в технологічних процесах; стану води в біологічних об’єктах при сушінні та зберіганні; процесів термічного розкладання компонентів та композицій твердого палива на основі рослинної сировини та торфу з метою удосконалення існуючих та розробки нових енерго- і ресурсозберігаючих технологій отримання палив.
Найбільш вагомі наукові здобутки:
– вперше в світовій експериментальній практиці в калориметрі типу Кальве в широкому діапазоні температур та пересичення розчинів на монокристалах досліджено та визначено теплоту фазового переходу сахарози і її температурну залежність;
– методом ДСК досліджена гідратація вуглеводів, вперше отримані залежності ступеню гідратації сахарози, глюкози, фруктози та сорбіту від концентрації, які стали основою в розумінні залежностей вмісту зв’язаної води та теплоти випаровування від вологовмісту цукровмісної сировини при сушінні;
– в результаті вивчення методом ДСК стану води в рослинних матеріалах в процесі сушіння і довгострокового зберігання вперше виявлено зменшення питомого вмісту зв’язаної води за наявності вільної води та надано теоретичне обґрунтування експериментальному факту;
– дослідженнями питомої теплоти зневоднення рослинних цукровмісних матеріалів та цукрових розчинів вперше експериментально встановлено, що її перевершення над питомою теплотою випаровування з поверхні чистої води залежить від енергії взаємодії води з цукрами та біополімерами;
– запропонована методика дослідження питомої теплоємності вологих матеріалів методом ДСК в результаті реалізації якої отримані значення питомої теплоємності яблук та цукрового буряку та вперше в світі побудовані аналітичні рівняння їх залежностей в широких інтервалах температур та вологості;
– вперше методом термохімічного аналізу показано, що підвищення температури сушіння цукровмісної сировини через зміну швидкості сушіння та кристалізації призводить до зниження ступеню кристалічності сухого продукту та зростання вмісту аморфних фаз;
- вперше проведено комплексне вивчення теплофізичних властивостей природної та Na-модифікованої монтморилонітової глини Черкаського родовища в результаті чого отримані дані про їх теплоємність, теплопровідність, стан води, кінетику сушіння та рівноважну вологість, які стали основою для проектування та будівництва експериментального цеху виробництва порошків на комбінаті бентонітових глин на Дашуківській ділянці родовища;
- виконано комплексне експериментальне дослідження теплофізичних властивостей, експлуатаційних характеристик та кінетики акумулювання теплоти матеріалами з фазовим переходом на основі органічних сполук. За результатами виконаних досліджень розроблено конструкцію теплового акумулятора та захищена кандидатська дисертація;
- застосовуючи розроблені методики термохімічного аналізу проведені дослідження процесів термічного розкладання широкого кола рослинної та тваринної біомаси, торфу, бурого вугілля, побутових та промислових відходів, як в диспергованому так і в гранулюваному стані, які стали основою при створенні технологій отримання композиційних твердих палив та гумусових добрив з торфу.
Співавтор 2 монографій, має 29 авторських свідоцтв і патентів, а також 252 наукові публікації (в тому числі 47 в іноземних фахових виданнях). Статистика цитуання Google Shcolar -– 232, h-індекс– 9, 10-індекс – 8. Під науковим керівництвом Михайлика В.А. захищені 2 кандидатські дисертації.
Шапар Раїса Олексіївна – провідний науковий співробітник, завідувач лабораторії енергозбереження в процесах сушіння відділу ТМПТ, в 2004 р. захистила кандидатську дисертацію, у 2006 р. присвоєно звання старшого наукового співробітника. Наукова діяльність спрямована на теоретичні та експериментальні дослідження з вивчення механізму тепло- і вологопереносу, узагальнення кінетичних закономірностей під час сушіння колоїдних капілярно-пористих матеріалів, встановлення та обґрунтування шляхів інтенсифікації і підвищення ефективності тепломасообмінних процесів, удосконалення існуючих та створення сучасних енергоресурсозберігаючих екологічно безпечних теплотехнологій і обладнання з використанням традиційних і відновлюваних джерел теплоти.
Найбільш вагомі наукові здобутки:
– вперше в світі у складі наукового колективу відділу розроблено ресурсозберігаючу теплотехнологію перероблення фруктів і овочів та їх вичавок на натуральні сушені з низькою залишковою вологістю Wз ≤ 8 %, що значно нижча за рівноважну з навколишнім середовищем, та порошкоподібні продукти;
– вперше доведено і підтверджено патентом України, доцільність проведення детермопластифікації висушених рослинних матеріалів з метою уникнення термопластичності під час диспергування і фракціонування, визначено енергозберігаючі параметри процесів, що забезпечують збільшення виходу дрібнодисперсної фракції (розмір частинок менше 250 мкм) до 65…70 % при мінімальних енерговитратах;
– визначено і захищено патентами України оптимальні кількісні співвідношення вихідних компонентів, умови відновлення і внесення фруктово-овочевих порошків до харчових продуктів;
– вивчено теплофізичні, структурно-механічні та технологічні властивості тропічних культур (бананів, ананасів) як об’єктів сушіння, досліджено вплив тепловологісних параметрів сушильного агента на кінетичні закономірності конвективного сушіння, на підставі яких вперше в світі для умов високовологого тропічного клімату створено теплотехнологію з виробництва натуральних харчових порошків з бананів і ананасів, що впроваджена на підприємствах В’єтнаму “Dokifa” та “Тienki”;
– систематизовано наявне сушильне обладнання, обґрунтовано перевагу створених і захищених авторськими свідоцтвами і патентами енергоефективних стрічкових, тунельних і конденсаційних сушильних установок, які, порівняно із світовими аналогами, характеризуються універсальністю, низькими витратами теплоти в 3400…4000 кДж/кг, широким діапазоном продуктивності, модульністю і автономністю теплових зон, видом використовуваного палива, екологічною чистотою процесу зневоднення;
– на підставі сумісного аналізу кінетики волого- і теплообміну, базуючись характером зміни чисельного значення Ребіндера, як критерію оптимізації, обґрунтовано багатостадійні режими сушіння рослинних термолабільних матеріалів, у т.ч. насіннєвих культур і соєво-овочевих сумішей відповідно до яких температура матеріалу впродовж зневоднення не перевищує максимально допустиму величину, забезпечено високий ступінь збереження природних компонентів сировини та інтенсифікацію процесу;
– вперше в Україні розроблено ресурсозберігаючу екологічно безпечну теплотехнологію одержання нових сушених оздоровчих продуктів у вигляді фруктово-овочевих чипсів, в основу якої покладено метод швидкісного конвективного сушіння попередньо обробленої сировини в режимах багатостадійного зневоднення, що забезпечує скорочення енерговитрат до 20 %, зниження собівартості чипсів до 15 %. Інноваційність теплотехнології підтверджено 10 патентами України та ТУ;
– дослідженнями низькотемпературного зневоднення енергетичної верби у технологічному циклі отримання твердого біопалива визначено раціональні умови проведення процесу і параметри сушильного агента, що забезпечують економічність сушіння та одержання кінцевого матеріалу з низькою і рівномірно розподіленою залишковою вологістю.
Має понад 220 наукових публікацій, зокрема 26 авторських свідоцтв і патентів, співавтор 3 монографій і 9 технічних умов України на нові продукти і матеріали.
Корінчук Дмитро Миколайович – провідний науковий співробітник відділу ТМПТ, завідувач лабораторії теплофізичних процесів виробництва біопалива відділу ТМПТ. В 2010 р. захистив кандидатську дисертацію; в 2013 р. присвоєно звання старшого наукового співробітника. Наукова діяльність присвячена дослідженню теплофізичних, фізико-хімічних, структурно-механічних властивостей біомаси і торфу, тепломасообмінних процесів підготовки сировини, сушіння біомаси та торфу, а також розробленню інноваційних методів гранулювання біопалив на основі торфу та рослинної біомаси, енергоефективних технологій виготовлення твердих композиційних біопалив із сумішей агробіомаси різного походження та ступеня фізико-хімічної і теплофізичної обробки, наукових засад підвищення енергоефективності та комплексного ресурсозбереження теплотехнологій виробництва альтернативних палив.
Найбільш вагомі здобутки:
– вперше в Україні та СНД запропоновано розглядати пресоване біопаливо як композиційний біополімер з неорієнтованою структурою та обґрунтовано доцільність використання композицій в виробництвах пресованого палива, що започаткувало новий інноваційний підхід до виробництва паливних гранул;
– вперше в Україні розроблено композиційний склад гранул та брикетів на основі торфу та рослинної біомаси з використанням торфу як в’яжучого, а біомаси як армуючого каркасу, визначено оптимальний склад композицій для виробництва висококалорійного біопалива;
– вперше в міжнародній практиці розроблено математичну модель високотемпературного сушіння поліфракційних композиційних сумішей та обґрунтовано комбіновану схему сушіння біомаси в аеродинамічних багатосекційних сушарках, суміщення в сушильному апараті процесів сушіння та механоактивації, розроблено енергоефективну барабанну сушарку з динамічним регулюванням кута нахилу. Інноваційні технології сушіння забезпечують зниження на 20% енерговитрат на процес сушіння та мінімальну вологорізницю сировини – пофракційну однорідність за вологовмістом. Проект “Cушильний комплекс СК-3 для деревини, трави, сільскогосподарських відходів” відзначено дипломом фіналіста VII фестивалю інноваційних проектів «Sikorskiy challenge 2018».
– досліджено напрямки підвищення калорійності біопалив та вперше в світі обґрунтовано енергоресурсозберігаючі режими виробництва висококалорійного термічно обробленого композиційного біопалива з композицій рослинної біомаси та торфу, що забезпечують підвищення теплоти згоряння на 15-30% та енергоефективне гранулоутворення. Патент на винахід “Спосіб одержання висококалорійного біопалива” (116663) визнано переможцем в номінації “Енергетика та енергоефективність” на Всеукраїнському конкурсі «Винахід року 2020».
– вперше в світі розроблено методологічні засади неізотермічного аналізу паливних гранул, що дозволило виявити та дослідити методи активації торфу та біомаси перед гранулюванням, встановити фізико- хімічні механізми утворення зав’язків в гранулах за умов механічної та термічної активації.
– вперше в світі розроблена та обгрунтована фізико-хімічна модель енергоефективного гранулювання рослинних біополімерів, яка полягає у активації лігнінового комплексу за рахунок поєднання режимів механоактивації та термовологістної обробки сировини. Метод забезпечує стале виробництво біопалива та зниження енергетики пресування майже в 4 рази. Проект “Технологія виробництва поверхнево-осклованих пелет з підвищеною калорійністю та міцністю, стійких під час зберігання та перевезення” відзначено дипломом фіналіста VII фестивалю інноваційних проектів «Sikorskiy challenge 2018».
– розроблено наукові засади технології хімічної активації торфу та обґрунтовано використання активованої складової торфу як природного зв’язуючого в складі композиційних гранул з торфу і біомаси, що майже в 1,4 рази знижує енергетику пресування, так і високоефективного добрива для відновлення гумусового шару ґрунтів. Дослідження були покладенні в основу створення інноваційної ресурсозберігаючої технології комплексної переробки торфу на композиційне паливо та гумінові добрива, за якою до 20% по сухій масі торфу переробляється в гумінові добрива. Залишок торфу після екстракції, використовується в складі композиційного палива як зв’язуюче.
За ініціативи Корінчука Д.М. та за його безпосередньою участю розроблено та впроваджено шість нових ресурсозберігаючих технологій виробництва композиційних паливних брикетів та гранул, а також технологію комплексної переробки торфу на паливо і добриво, на які затверджено три технічні умови, технології входять в каталог перспективних розробок НАН України. Має 166 опублікованих наукових праць в галузі виробництва альтернативного палива, зокрема у англомовних журналах – 2, статистика цитуання Google Shcolar -– 69, h-індекс– 4, i 10-індекс –1, співавтор 12 патентів. В межах міжнародного трансферу технологій переробки торфу на паливо і добриво ІТТФ НАНУ продано 2-а патенти за кордон у 2018-2019 роках (СР В’єтнам).
Уланов Михайло Миколайович – старший науковий співробітник, завідувач лабораторії енергоефективності процесів термотрансформації відділу ТМПТ, в 2003 р. захистив кандидатську дисертацію. Наукова діяльність спрямована на розробку енергоефективних та енергозберігаючих технологій для різних галузей промисловості та житлово-комунального господарства на базі використання теплових насосів.
Найбільш вагомі наукові здобутки:
– вперше в Україні розроблено та впроваджено у 2008 р. теплонасосну установку теплопродуктивністю 1,45 МВт, що утилізує теплоту неочищених стічних вод для цілей гарячого водопостачання 4,5 тис. чол., які мешкають у двох мікрорайонах м. Краматорська, Донецької області;
– розроблено та впроваджено у 2014 р. теплонасосну установку теплопродуктивністю 14 кВт, що утилізує теплоту затоки р. Десна для цілей гарячого водопостачання та опалення приміщень Теоретичної школи підвищення кваліфікації наукових співробітників ІТТФ НАН України, яка розташована в с. Соколівка, Чернігівської області;
– розроблено проектну документацію типової теплонасоної установки теплопродуктивністю 250 кВт, що утилізує скидну теплоту шахтних вод для цілей гарячого водопостачання на замовлення Міністерства енергетики України.
Має 6 патентів і понадь 110 наукових публікацій.
Кремньов В’ячеслав Олегович – завідувач лабораторії тепломасообмінних процесів та устаткування відділу ТМПТ, нагороджений двома золотими медалями ВДНГ СРСР. Лауреат Державної премії України за 1998 рік в галузі науки і техніки за створення і впровадження енергоресурсозберігаючих технологій і обладнання на основі принципу дискретно-імпульсного введення енергії. Наукова діяльність спрямована на інтенсифікацію теплотехнологічних процесів (сушіння, концентрування, гігротермічна обробка, гомогенізація, емульгування, стерилізація, високотемпературна термообробка). Створені технологічні лінії впроваджені на більш як 150 підприємствах у 6 галузях промисловості України і зарубіжжя, за висновками міжвідомчих приймальних комісій, у тому числі міжнародних, ряд розробок перевищував технічний рівень індустріально розвинених країн.
Найбільш вагомі завершені та впроваджені інноваційні розробки:
– технологія і обладнання для отримання паливної водомазутної емульсії;
– технологія і устаткування виробництва і застосування бітумнополімерних водоемуль-сійних гідроізоляційних мастик;
– технологія та устаткування для диспергування і гомогенізації широкої гами емульсій і суспензій;
– технологія і устаткування для виробництва концентрованих томат-продуктів із застосуванням гомогенізації томатної маси;
– технологія і устаткування для гомогенізації консервів дитячого харчування;
– технологія і агрегат для теплової обробки, гомогенізації та деаерації пюреподібних продуктів дитячого харчування;
– технологія і устаткування для виробництва високоякісних виноградних сокоматеріалів;
– технологія виробництва майонезів з використанням роторно-імпульсних гомогенізаторів;
– технологія і устаткування одержання льняного волокна термобіологічним способом;
– технологічний комплекс концентрування тютюнового екстракту, сушіння і технологічного кондиціювання рекомбінованого тютюну.
На протязі останніх років розроблено і впроваджено, з визначенням основних техніко-економічних показників, в умовах довготривалої підконтрольної експлуатації:
– головний зразок печі ванної базальтоплавильної рекуперативного типу марки ППБ-1РК;
– головний зразок печі ванної базальтоплавильної регенеративного типу марки ППБ-2РГ;
– дослідно-промисловий зразок нового енергоефективного агрегату другого покоління з виробництва базальтового супертонкого волокна (БСТВ) за дуплекс-технологією;
– модернізована конвеєрна установка для сушіння пласких напівжорстких теплоізоляційних виробів на основі БСТВ;
– модернізована тунельна установка конвективного сушіння дискретно-безперервної дії;
– нова енергоефективна модульна дослідно-промислова установка виробництва базальтової безперервної комплексної нитки (дірект-ровінг);
– інноваційна технологічна лінія з виробництва вогнестійких композиційних панелей.
Має 45 авторських свідоцтв і патентів та понад 100 наукових публікацій.
Абаржі Іван Іванович – провідний науковий співробітник лабораторії тепломасообмінних процесів та устаткування відділу ТМПТ, у 1980 р. захистив кандидатську дисертацію; у 2004 р. – докторську дисертацію, у 2006 р. присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника.
Наукові інтереси і основні професійні досягнення пов’язані з теоретичними дослідженнями в галузі тепломасообміну в полідисперсних пористих середовищах, зокрема при обробці текстильних матеріалів. Сумісно з Малкіним Е.С. обґрунтована біпориста модель структури текстильних матеріалів, розглянута кінетика сорбції в таких середовищах, зокрема, з урахуванням впливу вхідного опору, кінетика неізотермічної адсорбції, масоперенос у деяких гетерогенних системах в умовах локальної нерівноважності. Результати цих досліджень були використані при розробці високотемпературних енергоресурсозберігаючих технологій обробки текстильних матеріалів і устаткування для їх здійснення. Зокрема в технологіях: фіксації барвників на текстильних матеріалах в середовищі перегрітої пари, швидкісної конвективно-радіаційної фіксації при температурах повітря, які перевищують температуру деструкції матеріалу, обробки текстильних матеріалів пінними середовищами підвищеної стійкості.
Протягом останнього часу наукова діяльність спрямована на дослідження тепломасообмінних процесів і розробку нових енергоефективних методів та технологічного обладнання виробництва біопалива з лісорослинницьких відходів, зокрема вивчення процесів дроблення в ударно-відцентрових установках та теплообміну випромінюванням в атмосферній сушильній установці типу “ТЕПЛИЦЯ”.
Співавтор 2 монографій, понад 70 наукових публікацій.
Чмель Валерій Миколайович – старший науковий співробітник лабораторії тепломасообмінних процесів та устаткування відділу ТМПТ, у 1978 р. захистив кандидатську дисертацію. Наукова діяльність спрямована на дослідження та вивчення кінетичних характеристик гомофазних та гетерофазних середовищ та їх впливу на процес переносу теплоти та маси при нормальному поширенні полум’я, вивченню спалювання твердих, рідких та газоподібних палив при їх самозайманні, розроблення нових технологій спалювання та газифікації палив та створення на їх підставі паливовикористовуючих пристроїв на твердому, рідкому, газоподібному та альтернативних паливах. За удосконалення технології і виробництва спученого перлітового піску нагороджений Дипломом Української державної корпорації „Укрбудматеріали”.
Найбільш вагомі наукові здобутки:
– вирішена задача аналітичного опису дифузійного факелу в системі пласко-паралельних струменів в режимі самозаймання та розроблений метод розрахунку його параметрів, визначений вплив гармонічних коливань тиску на плаский фронт полум’я та вплив факелу полум’я і кромок сопел на товщину пограничного шару супутніх струменів. На підставі розробленого методу термохімічної обробки палив і двостадійного процесу спалювання в затисненому шарі та допалювання в системі струменів окислювача в режимі самозаймання були створені пальникові пристрої.
– створений за двостадійним процесом спалювання твердопаливний пальниковий пристрій затисненого шару використовується в теплогенераторах різної теплової потужності в сушарках підприємств: ТОВ «Явір-М» (м. Калинівка, Вінницька обл.), ТОВ «Нотекс» (м. Суми), ТОВ «Орій» (м. Березань) та ін.
– результати досліджень взаємодії перліту з високотемпературними газами були покладені в розробку технології та обладнання з виробництва спученого перлітового піску, які знайшли впровадження в Україні, Російській Федерації, Греції та Казахстані.
– разом з ЗАТ “Дослідний завод зварювального устаткування ім. Є.О.Патона” за завданням Уряду «Розробка технологій та обладнання для екологічно чистої переробки небезпечних відходів з використання плазмових та інших високоефективних джерел енергії» створена технологічна схема і газогенератор для переробки сміття на паливний газ.
За період 2015 – 2019 р. виконував, як керівник, 15 господарчих договорів. В 2019 р. – 6 договорів загальна сума яких складала 1533736 грн. В дійсний час провадяться роботи по модернізації теплогенератора та барабанної сушарки мінеральних добрив для ТОВ «Орій» (м. Березань).
Має 75 друкованих праць, з них 9 винаходів. Результати робіт доповідались на наукових конференціях в Україні та Німеччині, Польщі та Росії.
Тимощенко Андрій Володимирович – провідний науковий співробітник лабораторії тепломасообмінних процесів та устаткування відділу ТМПТ, у 2007 р. захистив кандидатську дисертацію; у 2006 – стипендіат Президії Національної академії наук України; у 2007 – відзнака для молодих вчених «Талант, натхнення, праця»; у 2009 – премія Верховної Ради України для найталановитішої молоді; у 2019 – Міжнародна премія на Третій сесії лідерів талантів з підприємництва (м. Шансі, Шеньчжоу, Китай); у 2019 – Сертифікат про успішне завершення стажування з предмету Інженерно-механічні науки (ACME інформаційні технології Лтд. Чжецзян, Китай). Наукова діяльність спрямована на дослідження гідро-газодинамічних та тепломасообмінних високотемпературних процесів переносу в елементах промислового обладнання та розробці на їх основі енергоефективних процесів та пристроїв. Відповідальний виконавець у створенні та впровадженні семи теплотехнологічних розробок (новітніх процесів, пристроїв та технологічних ліній) у галузі виробництва базальтових волокон та виробів на їх основі.
Дослідницька діяльність спрямована на вивчення процесів течії та тепломасообміну рідких та газоподібних середовищ в елементах теплотехнологічного обладнання. Проектна та конструкторська діяльність спрямована на розробку енергоефективних інженерних систем (теплопостачання, вентиляції, аспірації, опалення), інноваційного тепломасообмінного обладнання (теплообмінних апаратів рекуперативного, регенеративного та змішувального типів, пристроїв розділення та відведення конденсату водяної пари, теплогенераторів камер конвективного сушіння, конвективних та радіаційно-конвективних сушильних установок, ванних газоопалювальних базальтоплавильних печей), системну модернізацію багатостадійної технології виробництва штапельних та безперервних базальтових волокон та теплоізоляційних та композитних матеріалів на їх основі.
На протязі останніх років розроблено і впроваджено, з визначенням основних техніко-економічних показників, в умовах довготривалої підконтрольної експлуатації:
– головний зразок печі ванної базальтоплавильної рекуперативного типу марки ППБ-1РК;
– головний зразок печі ванної базальтоплавильної регенеративного типу марки ППБ-2РГ;
– дослідно-промисловий зразок нового енергоефективного агрегату другого покоління з виробництва базальтового супертонкого волокна (БСТВ) за дуплекс-технологією;
– модернізована конвеєрна установка для сушіння пласких напівжорстких теплоізоляційних виробів на основі БСТВ;
– модернізована тунельна установка конвективного сушіння дискретно-безперервної дії;
– нова енергоефективна модульна дослідно-промислова установка виробництва базальтової безперервної комплексної нитки (дірект-ровінг);
– інноваційна технологічна лінія з виробництва вогнестійких композиційних панелей.
Має 13 патентів і понад 50 наукових публікацій.
тел./факс (044) 424-15-26 – Снєжкін Ю.Ф.
заст. зав. відділом, гол. наук. співр. – Петрова Жанна Олександрівна, тел.:(044) 424-96-39;
пр. наук. співр.– Білека Борис Дмитрович, тел.: (044) 424-35-65;
пр. наук. співр.– Пазюк Вадим Михайлович, тел.: (044) 424-47-31;
пр. наук. співр.– Михайлик Вячеслав Аврамович, тел.: (044) 424-12-26;
пр. наук. співр. – Шапар Раїса Олексіївна, тел.: (044) 424-96-26;
пр. наук. співр.– Корінчук Дмитро Миколайович, тел.: (044) 424-96-35;
ст. наук. співр. – Уланов Михайло Миколайович, тел.: (044) 424-96-42;
зав. лабор. – Кремньов В’ячеслав Олегович, тел.: (044) 424-11-56;
пр. наук. співр.– Абаржі Іван Іванович, тел.: (044) 424-14-47;
ст. наук. співр. – Чмель Валерій Миколайович, тел.: (044) 453-28-65;
пр. наук. співр. – Тимощенко Андрій Володимирович, тел.: (044) 453-32-85.
